Вправа «Коректура»

 Пропонується текст із помилками. Дозволяється тільки один раз прочитати цей текст, відразу виправляючи помилки кольоровим олівцем. Потім аркуш передається іншому учневі, який перевіряє текст товариша, виправляючи пропущені помилки олівцем іншого кольору.

№1

Як  чудово  в  лісі!  Дятил  бадьоро  стукотит  по  дереву.  Він  не вміе  співти. Замість  пісні  птох  вистукуе   дзьобом.

№2

У  лісі  діти  знайшла  зайченят.  У руки   зйченят  брати  не  мошна.  Почуе  людський  дух  заїчиха  й  побоїться  до  малати  підійти.  Так  і  загине  зайчня  з  голоду.

№3

Василько  у  долинці  біла  стежки  копав  кринучку.  Будуть  луди  йти,  воду  питимут.  Кущ  калини  зеленіе  над  стежкойу.  Буде  криника, буде!

№4

Вмивае  кішка  кошенат.  Вмива  кізка  кзенят.  Мене водоу  з  милом  щорнку  мама  мийе.  І  чистим  сонечк  встає  щодня  з-за  недокраю…  І  в  ного,  мабуть,  мама  є,  бо  хто  ж  ього  вмиває?

№5

Ясне  сонц  не  гріє,  холодк  повіва.  Засихає,  жовтійе  на  узліссі  трва.  Небо  хмуриться  чосто,  потемніла  ріка… Осипаютьса  клени,  листя  здуба  латить… Лиш  ялинка  зелена  серед  лісу  стоіть.

№6

Соїка  запасайе  на  зиму  жолуді.  Ховае  їх  восени  підлистя,  мох,  купи  хмизу.  Узимку це чудове  підтримка.  Але  не  всі  комари  знаходит.  Навесні  на  їхному  місці  проростают  молоді  дубки.

№7

Іринка  отримала  тріїку  з  математики.  Настрі  у  неї  зовсім

зіпсувавса.  Це  побачла  подруга  оленка.  Оленка  стала  допомагат  Іринці  готувати  урики.  Незабаром  у  іринки  знову  були  гарні  ощінки.

№8

Кішка  Маруска  в  коморі  мишу  спімала.  За  це  йійі  господина  молочком  нагодувла.  Сидит  маруська  накилимку  сита, задоволена.  Пісенку    виспівуе - муркотит.

№9

Порядкує  більа  бджіл  дядко  Роман.  Він  знайе  таємничу  бджолин  мову.  Ходит  серед  вуликів  і  шчось  намовляє  бжолам.  Певне, щоб  краще  роїлиса,  не  хворіл  та  веселіше  носили  нектр  з  близьких  ідалеких  квіток.

№10

У  погребі  Васильк  набрав  мркви,  а  зкапусти  назбирав  листків  і  побрів  досаду.  Під  стовбурами  молодих  йаблунь  він  поклав  де  морквину, а  де  капустане  листя.  І  радів:  уночі  заїці  не  станут  обгризати  кору  надеревах,  матимуть  смачнішу  пожву.

№11

Кіт  підкрался  до  самог  тину  та  як  плигне.  Хотів  горобца  схопити.  А  горбчик  -  пурх та  й  утік.  Кіт  перелетів  черезтин  та  в  калужу.  Воскочив  мокрий,  брудниї.  Чалапае  додому.  Соромн  ьому.  А  горобці  смійуться  над  котм.

№12

Джмелі  встают  дуже  рано.  Є  в  них  живий  будильник.  Щоранку  одн  із  жмелів  починає  махати  крильцями  і  при цому  сильно  гуде.  Післа  цього  членам  йього  сім’ї  вже  не  сптиметься.

№13

Ось  при  дорозі  сховалас  утраві  кульбабка.  Голівка  її  в  біленькій  прозорій  шопочці.  Зірвеш  обережо  шапочку,  подмеш  на  неї  -  і  поніс  вітир  малесеньк  пухнасті  парашутики.  А  під  кожним  парушутиком  насіннячко  висит.  Там,  де  саде  парашутик, нова  кулбабка  виросте.

№14

Ходив   верблю  степом.  Тягнул  на  горбах  важкі  в’юки.  Страшенно  втомивса,  навіть  схуд.  Нарешт  привели  йього  додому  на  відпочинк.  Ось  він  лежит  у  хліві.  Сіно, солому  жує.  Та  стережис  лишень,  не  дражни  ього,  бо  розсердитьсяа  й  на  тебеплюне.

№15

Приїшла  зима  й  засипалала  снігом  пола  і  ліси,  міста  і  села.  Пришов  Дід  Мороз  і  закував  кригойу  ріки,  ставки,  озер.  Погльанеш  -  дахи  білі,  земл  біла,  небосіре.  Хлодно,  сумно  навколо.

№16

Тихо  навколо  влісі,  тільки  поскрепує  веселий  морозец  у  стовбурах  сососен,  йалинок  та  дубів.  Лісові  тварни  не  бояться  снігу іморозу  не  боятьса.  Шукают  собі  їіжу.

 №17

Вийшов  з  барлога  ведмідь.  Підвів  голову,  потагнув  носом  -  веснойу  пахне.  Потерса  кошлатим  боком  обдерево,  струснувс,  залишив  довкла  себе  клаптики  шерті.  А  мишам  цйого  тілки  й  треба!  Якраз  згодиться  длягнізда.

 №18

З  неба  летіла  на  землу  сніжинк.  Хлопчик  простаг  долону.  Він  хотів  приголбити  сніжинку.  А  вона  впалала  на  теплу,  добру  руку  хлопчик  й  розтала.